Личаківський район м. Львова. ДНЗ № 7








Цікаві нотатки для мами і татка

Цікаві нотатки для мами і татка

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Шановні батьки!

 

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

— не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

— вчити дитину користуватися дверним вічком;

— не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

— вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102,103, 104;

— забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечними;

— забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

— не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

— запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

— не дозволяти дражнити тварин;

— не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

— не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

— не дозволяти визирати у відчинене вікно;

— вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

— вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишеню з особистими даними дитини.

 

Проявляйте  витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я!

 

 

Телефон виклику міліції – «102»

 

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Шановні батьки!

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

— не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правил дорожнього руху;

— не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, своїм прикладом не заохотити дітей;                          

— вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;                                               

— на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

— при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити
дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди
здатна оцінити дорожню ситуацію;

— не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;    

— вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);

— не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

— не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

— не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

 

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

 

ВИХОВАННЯ У ДІТЕЙ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ
І ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СВОЮ БЕЗПЕКУ

 

Використовуйте будь-яку можливість, щоб висловити дитині свою
любов.

Оцінюйте кожну самостійну справу дитини Позитивно.

Намагайтеся помітити позитивні зміни в дитині і не забудьте похвалити її, навіть якщо ці зміни незначні.

Пам'ятайте, що при частому зверненні до заохочення та похвали ви
сприяєте розвитку у дитини впевненості у собі.

Намагайтеся вчити дитину, як виправити негарний вчинок.

Висловлюйте своє ставлення до незалежної поведінки дитини ясно
і однозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.

Розмовляйте з дитиною в тоні поваги та співробітництва.

Залучайте дитину до процесу прийняття рішень.

Пам'ятайте, що ви навчаєте дитину на власному прикладі.

Намагайтеся уникати пустих погроз.

Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх визнаний дорослими, є мірилом її цінності.

Рахуйтеся з думкою дитини — дитина має право бути невдоволеною, навіть обуреною, коли вона повинна підкоритися правилам, що їй не до смаку.

Залучайте дитину до вирішення проблемних ситуацій.

Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів — вони викличуть у дитини лише негативні емоції, аж ніяк не вплинувши на виправлення поведінки.

Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.

Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити;
давайте їй посильні завдання та доручення.

 

Шановні батьки!

Пам'ятайте, що тільки любов та шанобливе ставлення до дитини сприятимуть вихованню особистості

 

МОЖНА

НЕ МОЖНА

Обійняти дитину, якщо вона згодна

Обіймати надто міцно та довго

Триматися з дитиною за руки

Цілувати дитину проти її бажання

Ласкаво обіймати дитину за плечі

Лоскотати дитину проти її бажання

Ласкаво цілувати дитину в щічку чи
лоб перед сном

Торкатися інтимних місць дитини

Тримати на руках чи гойдати малу
дитину     

Примушувати дитину торкати чи
цілувати дорослу людину проти бажання маляти

 

 

Шановні батьки!
Поважайте свою дитину, ставтеся до її проблем 
з максимальною увагою

 

Дитячий травматизм та його профілактика

 

З появою на світ маленької людини перед її батьками постають різноманітні і складні завдання, зокрема найголовніше, — щоб дитина росла здоровою. Але травми у дітей, на жаль, трапляються досить часто.

Найчастіше це побутовий травматизм. Йдеться про ушкодження, які діти отримали вдома, у дворі чи в саду. Вони бувають різні. Найнебезпечніші — опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. До побутового травматизму найчастіше призводить недостатній догляд за дітьми з боку батьків. Залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв можуть стати причиною травми, а іноді — і смерті. Це стосується і газових плит, оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів… За свою необачність батьки іноді дуже дорого розплачуються.

Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості нещасних випадків можна було б запобігти. І профілактична робота буде ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість. Отже, вони не тільки повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і заходи щодо їх запобігання, але й зуміти при необхідності надати правильну першу допомогу.

Термін «травма» походить від латинського слова і в перекладі воно означає «тілесне пошкодження при поранені». Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називається травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто.

Дитячий травматизм має багато характерних особливостей і поділяється на:

● грудний (з моменту народження до 1 року);

● перед дошкільний (1 - 3 р.);

● дошкільний (3 - 7 р.);

● шкільний (7 - 16 р.).

На першому році життя у дитини швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим, що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота.

Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, нерідко спостерігаються опіки стравоходу та органів дихання.

У дітей від 1 до 3 років розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться ходити, бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини.

У дітей від 3 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє «я». Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків.

Щоб визначити характер травми та її наслідки, важливу роль відіграють і анатомічні особливості дитячого організму.

Шкіра у немовлят дуже ніжна, її дуже легко поранити. При цьому виникають гнійно- запальні процеси, фурункули, абсцеси та інше. Підшкірно-жировий прошарок, навпаки, розвинений краще і при падінні оберігає тканини й органи дітей від ушкоджень. М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду і містять в собі мало солей, окістя товще і пластичніше. Тому у дітей, значно швидше ніж у дорослих, загоюються рани, зрощуються переломи кісток, відновлюється діяльність органів.

Травматизм поділяють на побутовий, транспортний, шкільний і спортивний. Буває ще вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, родовий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.